Учитель – не просто звучить гордо!

Друк
Середа, 28 вересня 2011, 08:59

deduc10День працівника освіти - професійне свято всіх, хто пов’язав своє життя з вихованням та навчанням підростаючого покоління. У цей день варто всім громадянам на деякий час задуматися над тим, як змінив їхнє життя хороший вчитель, пам’ять про котрого вони зберегли. Що би було з вами зараз, якби цей вчитель не зустрівся на вашому шляху, якби у нього не було стимулу до роботи і він перестав би працювати вчителем? І чи взагалі можна було б обійтися без учителя, навіть якщо для вас він і не був найбільш авторитетним серед інших?

Педагоги займають центральне місце у будь-якому процесі, спрямованому на підвищення освітнього рівня. Від них залежить, чи навчаться люди мирно жити разом, і чи світ звільниться від жорстокості, свавілля та дискримінації.

Саме тоді, коли в нашій країні виникла гостра потреба у створенні належних умов для праці вчителів, оскільки від них залежить майбутнє держави, її місце під сонцем в умовах жорсткої світової економічної та політичної конкуренції, потрібно не на декларативному рівні, а реально такі умови створювати. На жаль, поки-що про гідне життя педагог тільки мріє і далеко не кожен із них може себе по справжньому реалізувати. Як тут не навести слова німецького педагога практика, доктора філософських наук Л. Дістєрвега: «Хто бажає, щоб народ був щасливий і виховувався успішно, той повинен визнати як першу і неминучу умову досягнення цієї мети – виховання й освіту вчителів, а також таке їх становище, що відповідало б їхньому важливому обов'язку».

Учителю слід завдячувати за те, що галузь працює стабільно, а молоде покоління має можливість ефективно використовувати нові знання і технології, ступаючи на дорогу самостійного життя. Хіба не в цьому полягає пріоритетність освіти, її не просто важливе значення на фоні інших галузей, розвиток яких залежить від якості освітньої підготовки?

Однак, такі фактори як недостатнє фінансування сфери освіти, невідповідність оплати праці затраченим зусиллям на навчання і виховання дітей, потреба у покращенні умов праці, стреси, виснаження фізичних і духовних сил на сьогодні не сприяють забезпеченню таких темпів розвитку галузі, яких потребує життя.

Без хороших учителів ми не зможемо досягти поставленої мети в галузі розвитку, про свою прихильність до якої заявила наша держава, особливо щодо мети створення умов для розвитку й удосконалення особистості та забезпечення цивілізованого рівня добробуту громадян, для досягнення якої освіта має надзвичайно важливе значення.

Запитайте у будь-кого з батьків, кого і що вони вважають найголовнішими елементами процесу становлення їх дитини як самостійної людини – розумної, вихованої та самодостатньої й вони дадуть вам однозначну відповідь: належні умови навчання, освіта, хороший вчитель, викладач…

Колись Олександр Фадєєв сказав: «Учитель! Слово ж яке!.. Учитель! Легко сказати! В нашій країні, де вчиться кожна дитина, вчитель – це перша людина. Майбутнє наших дітей, нашого народу – в руках учителя, в його золотім серці. Треба б, побачивши його на вулиці,  за  п'ятдесят  метрів  шапку  скидати  з  поваги  до  нього».

Створення такого іміджу залежить не тільки від самого вчителя, а, насамперед, від ставлення держави до нього та до всієї системи освіти. Над цим завданням і працює професійна спілка, яка об’єднує мільйони освітян. Хто, як не ми самі захистимо свої права та інтереси!

Інколи громадськість проявляє байдужість до проблем освітян, а саме вчитель шукає сьогодні такі стежки до душ дітей, щоб завоювати у них не тільки довір’я і викликати інтерес до процесу оволодіння знаннями, а й виховання у собі найкращих людських рис.

Століття назад чеський педагог-гуманіст Я.А. Коменський говорив: «… Наші вчителі певні, що вони поставлені на високо почесному місці, що їм надано чудову посаду, вище за яку нічого не може бути під сонцем…». Чи певні в цьому наші вчителі?

Але надіємося, що всі теперішні суспільні негаразди - лише мить на тлі сучасної історії. Ми віримо, що подолаємо їх з гідністю й збудуємо нащадкам гідне майбуття.

Не можу не завершити свої роздуми словами того ж таки Л. Дістєрвега: «Що сталося б з народом, із суспільством, з державою без його тихої, скромної, працьовитої діяльності? Він один ще не в змозі все зробити, але він закладає основи всьому, і без нього відразу ж поширилася б серед нас біда».

Ми пам’ятаємо про це! Але чи пам’ятають про це ті, від кого залежить доля країни?


                                                       Голова обласної організації профспілки    

                                                      працівників освіти і науки                    О.Я. Равлик